Заняття з використанням профорієнтаційних ігор «Цікавий світ професій»
Актуальність проведення. Для сучасної молоді визначитися з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, нині є завданням недостатнім. По-перше, випускники розуміють, що вони мають обрати не просто улюблену, а й актуальну в майбутньому професію, і зробити цей вибір слід не в останньому класі. А по-друге, вони вже зараз мають планувати стратегію власного життя, орієнтуватись в системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей. Вони повинні визначати своє життєве кредо та свій стиль уже сьогодні, щоб потім, у дорослому житті, бути щасливими, успішними й конкурентоздатними. Тому, профорієнтаційні заняття, як свідчить досвід роботи багатьох практичних психологів в закладах освіти, слід проводити не лише з учнями, які навчаються уже в випускних класах, а й у молодших та середніх класах. Дані заняття розроблені для проведення в 7-8 класах.
Мета: підготувати учнів до вибору майбутньої професії.
Завдання:
1. Розповісти учням про значення правильного вибору професії для особистості.
2. Розкрити проблему професійного самовизначення.
3. Обговорити типові помилки при виборі професії та їхні наслідки.
4. Ознайомити з правилами правильного вибору професії та факторами, через які приваблює та чи інша професія.
5. Розвивати здатність до самоаналізу і рефлексії.
6. Виховувати відповідальне ставлення до вибору майбутньої професії.
7. Навчити правильно будувати особисті професійні плани та надавати деяку профорієнтаційну допомогу своїм товаришам.
Методи:
1. Інформаційне повідомлення.
2. Профорієнтаційні ігри.
3. Розігрування ситуацій.
4. Діагностичні.
5. Метафоричні (притчі).
Загальна к-ть зустрічей: 3 заняття.
Тривалість одного заняття: 1,5 годин.
Конспект занять
Заняття 1
1. Інформаційне повідомлення «Типові помилки при виборі професії».
Типові помилки при виборі професії:
v ставлення до вибору як до чогось незмінного. Існує погляд на професію як на вибір постійного, на все життя, заняття. Така позиція хибна, тому що не враховує, що людина має здібності і прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності (кращим інженером, наприклад, буде той, хто пройшов школу робітничої майстерності);
v стереотип престижності / не престижності, легкості / важкості тощо. Не вірте, що професії «погані» і «хороші», «цікаві» і «нецікаві», «легкі» і «важкі». Оцінка професії залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям;
v низький рівень інформованості в безмежному та змінному світі професій;
v застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва;
v невміння чи відсутність звички розбиратися у своїх індивідуальних рисах чи особливостях;
v незнання чи недооцінка власних фізичних особливостей, що суттєво впливають на вибір майбутньої професії;
v незнання основних дій, операцій та їхньої послідовності при вирішенні, обдумуванні вибору професії;
v вибір «за компанію», «щоб не відставати». Такий вибір лише випадково буває вдалим;
v перенесення ставлення до людини – представника певної професії на саму професію. Особиста симпатія чи антипатія до людини конкретної професії ніяк не може свідчити про придатність чи непридатність іншої людини до цієї ж професії;
v захоплення тільки зовнішньою стороною професії;
v ототожнення шкільного навчального предмета з професією або погане розрізнення цих понять. Світ професій набагато ширший (понад 40 тис.) за коло навчальних предметів (12-15). Отже, самі предмети не можуть бути надійним орієнтиром у світі професій.
2. Вправа «Поговоримо про професії».
Учасники діляться на пари. Один із пари складає список так званих «жіночих» професій, другий – «чоловічих». Після цього всі разом складають список загальних професій для чоловіків і жінок. Потім необхідно придумати історію, коли «жіноча» професія раптово стала «чоловічою» і навпаки.
3. Вправа «Асоціація».
1. Обираються три учасника. 2. Інструкція: «Зараз три учасника вийдуть з класу, а клас загадає якусь професію. Потім троє учнів, які вийшли, входять і намагаються відгадати за допомогою асоціативних питань, наприклад: «Якого кольору ця професія?», «Які меблі використовуються?» і т. д.». Не всі учні відразу розуміють ці питання, тому доцільно потренуватися на одному прикладі. Можна для розбору взяти професію «лікар-терапевт» і показати, що колір цієї професії швидше за все білий, запах щось пов’язане зі спиртом, меблі – скляна шафа або кушетка. 3. Інструкція для тих учасників, яким необхідно вгадати професію: «Кожний з вас може поставити по два запитання. Коли будете ставити питання, конкретно вказуйте, кому вони адресовані. Після цього кожен з вас буде мати по одній спробі відгадати професію». 4. Психолог записує на дошці всі запитання і відповіді і пропонує протягом 2-х хвилин продумати трьом учасникам свої відповіді, а іншим учасникам подивитися на дошку й подумати, чиї відповіді на асоціативні питання були не дуже вдалими. 5. Учні називають свої варіанти відповідей. Ці відповіді можуть не збігатися з загаданою професією. Наприклад, загадана професія «військовий пілот», а відповіді такі: «космонавт», «автогонщик». Як видно, військовий пілот і космонавт – професії досить близькі. Право визначити, відгадали професію учасники чи ні, повинне бути надане класу.
4. Вправа «Гарний учитель».
Об’єднати дітей у пари і запропонувати їм подумати, як повинен вчинити гарний вчитель у таких ситуаціях (кожній парі по одній ситуації):
v Учень почав погано вчитися, вчитель має щось зробити.
v Два учні посварилися в класі.
v Школяр часто запізнюється на уроки.
v До вчителя прийшла бабуся учня, який одержав погану оцінку.
v Учениця часто плаче, коли приходить вранці до школи.
5. Вправа «Хто міг би…».
Групі задають питання «Хто міг би…». Кожен учасник показує рукою на того з присутніх, хто, на його думку, міг би бути хорошим спеціалістом у даній професії (виконувати ту чи іншу діяльність). Психолог записує на дошку під кожною професійною дією кількість балів (кількість голосів), яку отримав кожен з учасників. Наприклад, на учасницю Наталію за першим питанням (Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?) показали рукою четверо учасників, то Наталія отримує чотири бали за даним питанням. Потім підраховують кількість усіх балів за кожним питанням і визначають, хто з учасників в найбільшій мірі володіє тими чи іншими професійними здібностями, а також до якого виду професійної діяльності найбільше схильний кожен з учасників. Питання можуть бути запропоновані як психологом, так і самими учасниками. Питання можуть бути такими:
v Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?
v Хто міг би збудувати прекрасний палац?
v Хто міг би виростити чудову троянду?
v Хто міг би навчити маленьку дитину писати і читати?
v Хто міг би вилікувати важкохвору дитину?
v Хто міг би загасити велику пожежу?
v Хто міг би зайти в клітку до тигра?
v Хто міг би відремонтувати автомобіль?
v Хто міг би пошити найкрасивішу сукню для випускного вечора?
v Хто міг би зробити найкрасивішу зачіску для випускного вечора?
v Хто міг би найкрасивіше прикрасити зал для святкування нового року, випускного вечора, 8-го березня?
6. Притча «Кожен чи ніхто». Обговорення притчі.
Є четверо людей, яких звати Кожен, Хтось, Будь-хто та Ніхто. Мали вони важливу роботу, яку необхідно було виконати, і Кожного попросили її виконати. Кожен був переконаний, що хтось її може виконати. Будь-хто міг би її виконати, та не виконав Ніхто. Хтось розсердився, бо це була робота Кожного. Ніхто не усвідомив, що Кожен не зміг би це зробити. Закінчилося це тим, що Кожен звинуватив когось, коли Ніхто не зробив того, що Будь-хто міг зробити.
7. Рефлексія заняття:
ü Що нового ми дізналися на нашому занятті?
ü Що найбільше сподобалося?
ü Що було найважчим?
ü Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?
Заняття 2
1. Інформаційне повідомлення « Правила вибору професії».
Правила вибору професії:
v обираючи професію вивчити щонайбільше професій, визначити, які з цих спеціалістів необхідні у регіоні, де проживає людини;
v пізнавати себе (інтереси, нахили, здібності, темперамент, риси характеру, особливості пізнавальних процесів, стан здоров’я, самооцінку, рівень притягань);
v досконало вивчити обрану професію: ознайомитись з професіограмою, визначити формулу професії, уточнити зміст та умови праці та вимоги, які ставить до людини професія. Вивчити можливості її придбання та перспективи професійного росту;
v реалізувати можливості практичної апробації своїх сил в обраній професії (професійне навчання в навчально-виробничому комбінаті, заняття в гуртках за інтересами);
v співставити отримані знання про професію зі своїми можливостями, порадитися з батьками, вчителями, психологом, отримати кваліфіковану професійну консультацію;
v обравши для себе майбутню професію, необхідно проявити стійкість в реалізації професійного наміру та досконалого оволодіння професією.
2. Вправа «Риси професій».
Учасників об’єднати на групи і розподілити між ними різні професії. Наприклад, одна група лікарі, друга – вчителі, третя – будівельники, четверта – художники. Кожна група має перерахувати головні риси людини тієї чи іншої професії.
3. Вправа «Професія на букву».
Психолог називає першу букву, а учасники по черзі називають професії. Якщо назвали професію, яка незнайома учасникам, психолог просить пояснити, про що йде мова. Якщо учасник не може це пояснити, то вважається, що професія не названа, і хід передається наступному по черзі гравцеві, а той, хто не зміг назвати професію, вибуває з гри і виходить на час з кола. При цьому зовсім не обов’язково вимагати від учасників офіційних (бездоганно правильних) назв професій. При проведенні даної вправи починати слід з простих букв, за якими легко називати професії (м, н, о), поступово пропонуючи учасникам більш складні літери (ч, ц, я). При роботі з великою групою можна об’єднати учасників у 2-3 групи. При такому варіанті гри психолог визначає успішність кожної команди на дошці (наприклад, вдалий відповідь відзначається плюсом, а невдалий – мінусом).
4. Вправа «На пароплаві».
Об’єднати дітей у три групи. Одна група – матроси, друга – капітани, третя – пасажири. Усі учасники розігрують декілька ситуацій:
v Корабель сів на підводний риф.
v Один із пасажирів упав у воду.
v Капітан важко захворів.
v В одного пасажира зникла дитина.
Кожній групі треба відповісти, як має поводитися в тому чи іншому випадку капітан, матрос, пасажир, щоб на кораблі не виникло паніки.
5. Вправа «Якби я був…».
Запропонувати учасникам подумати і закінчити речення:
v Якби я був учителем…
v Якби я був лікарем…
v Якби я був художником…
v Якби я був військовим…
v Якби я був міліціонером…
6. Притча «мудрець». Обговорення притчі.
Дуже давно у стародавньому місті жив великий мудрець, слова про мудрість якого поширювалися далеко від його рідного міста. Проте був у місті чоловік, який заздрив славі мудреця. І вирішив він придумати таке запитання, на яке той не зміг би відповісти. Він пішов на поле, спіймав метелика і подумав: «А що, як я спитаю у мудреця, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий? Якщо він скаже, що «живий», я стисну долоні, і метелик помре, а якщо він скаже «мертвий», я розтулю долоні, і метелик злетить. Тоді всі зрозуміють, хто з нас найрозумніший». Так заздрісник і зробив. Та коли він запитав мудреця про метелика, мудрець відповів: «Усе в твоїх руках».
7. Рефлексія заняття:
ü Що нового ми дізналися на нашому занятті?
ü Що найбільше сподобалося?
ü Що було найважчим?
ü Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?
Заняття 3
1. Інформаційне повідомлення «Фактори, через які приваблює та чи інша професія».
Фактори, через які приваблює та чи інша професія:
v стан професії на ринку праці (зміст професії, наявність вільних робочих місць чи вакантних посад, перспектива розвитку галузі, підприємства, де застосовується праця спеціалістів цієї професії, умови і режими роботи, форма і рівень оплати праці);
v можливості і умови професійної освіти, підвищення кваліфікації, розташування навчальних закладів і курсів, де готуються кадри;
v рівень відповідності власних інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров’я тим якостям, які вимагаються від особи для успішного оволодіння професією та подальшої високопродуктивної праці;
v таку ж інформацію про споріднені професії.
2. Вправа «Добрі професії».
Учасники об’єднуються в пари. Кожна пара одержує картку з певною професією. Якщо на картці зазначена професія «кулінара» – діти повинні уявити себе добрими кулінарами і створити рецепт смачного пирога, якщо «лікаря» – добрими лікарями і придумати рецепт ліків від злості, якщо «пілота» – створити літак, який возить людей у Країну Доброти, якщо «будівельника» – збудувати замок Доброти, якщо «художника» – описати картину для добрих людей.
3. Вправа «Найкращий директор цирку».
Учасники по групах відповідають, як вчинить хороший директор цирку, якщо:
v У цирку почалася епідемія якоїсь невідомої хвороби тварин.
v Із цирку йде клоун.
v Під час виступу в гімнаста починає боліти зуб.
v Глядачам не сподобалася вистава.
v Актори цирку пересварилися.
3. 4. Вправа «Профконсультація».
Дається інструкція: «Зараз у нашій країні розвивається служба професійної консультації. До фахівців-профконсультантів приходять діти з батьками, щоб порадитися про вибір професії. Мета вашої гри – навчитися правильно надавати допомогу товаришам у виборі професії, навчитися краще вирішувати свої власні проблеми. Давайте розподілимо ролі: «профконсультант», «учень» і його «батьки». «Профконсультант» і «батьки» повинні триматися серйозно, як дорослі, а «учень» нехай буде самим собою. Намагайтеся, щоб у грі кожний сказав своє слово. Я не буду втручатися в хід гри».
5. Вправа «Рука долі».
Учасників просять на трьох картках написати назви професій, якими вони б хотіли б займатися в житті. Далі всі картки перемішують, кожен виймає по одній, як у лотереї. Результати обговорюються за наступними питаннями:
ü Хто (і скільки) з учнів отримали саме те, що бажали (записали)?
ü Кому (і скільком) пощастило, і вони отримали те, що не записали, але бажали б?
ü Хто (і скільки) незадоволений своєю долею?
Результати у відсотках записуються на дошці.
Психолог робить висновок: «Необхідно навчитися при виборі професії та майбутнього життя діяти більш усвідомлено, а не навмання».
6. Вправа «Лист до себе». Психолог пропонує учням написати лист-пораду собі відповідно до отриманих знань і озвучити його.
7. Рефлексія заняття:
ü Що нового ми дізналися на нашому занятті?
ü Що найбільше сподобалося?
ü Що було найважчим?
ü Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?
Використана література:
1.Веленко А. Уроки профорієнтації в початковій школі // Психолог. – 2012. - № 1.
2. Гаврилюк І. Формування компетентності батьків та дітей у професійній орієнтації. Інтерактивна робота з батьками // Психолог. – 2009. - № 11-12.
3. Гапонова О. Профорієнтаційні ігри // Психолог. – 2007. - № 23-24.
4. Довідник навчальних закладів Закарпатської області (підготовлений відділом організації профорієнтації Закарпатського обласного центру зайнятості).
5. Лотоцька Л. Моє яскраве майбутнє. Профорієнтаційне заняття з елементами тренінгу для старшокласників // Психолог. – 2012. - № 5.
6. Міщанін Н. Проблема професійного самовизначення. Перший урок у 8 класі з курсу «Людина і світ професій» // Психолог. – 2012. - № 7.
СЦЕНАРІЙ
«ТВОЯ МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ -ТВІЙ ВИБІР»
(ВИХОВНИЙ ЗАХІД ДЛЯ УЧНІВ 9 -11 КЛАСІВ
Мета: -розкрити сутність правильного вибору професії, показавшиїїпсихологічний та теоретично-практичний аспекти;
- зорієнтувати учнів на свідомий вибір майбутньої професії;
- виховувати у дітей любов до праці, повагу до людей будь-якої професії ;
- допомагати у визначенні власної життєвої траєкторії з урахуванням професійних інтересів та природних здібностей.
Проведення: 40 хв.– 1 урок.
План виховного заходу:
1. Вступне слово психолога - ведучого заходу
2. Виступ-жарт «Діалог про вибір професії» (гумореска)
3. Знайомство з гостями, присутніми. Інтерв’ю з гостями (кращими випускниками, які зробили перші професійні успіхи)
4. Профорієнтаційна вікторина
5. Робота з формулою вибору професії
6. Тестування
7. Презентація «Типи професій»
8. Алгоритм правильного вибору професії
9. Філософське дослідження «Наповнена ваза»
10. Кліп – побажання «Життя – це …»
Хід заходу
1. Ведучий.
Добрий день, шановні учні, вчителі, гості! Ми раді вітати вас на нашому фестивалі «Твоя майбутня професія - твій вибір!» (Слайд 1). Вибрати саме цю тему мене примусили роздуми над випадково почутим діалогом між двома одинадцятикласниками - майбутніми випускниками (Слайд 2). До вашої уваги цей діалог:
2. Гумореска
Перший.
Як мені це все набридло, і язик ваш не болить?!
І кому яке з вас діло, як я буду далі жить?
Скоро атестат вже вручать, і освіта в мене - є,
Досить, вже мене навчили, знаю я тепер своє.
Розум щоб не розтрусити, сяду нишком на печі.
Буду спати, буду пити, буду їсти калачі!
А як сили наберуся, відпочину від вчителів,
Може, навіть оженюся, бо вже зовсім я дозрів.
І візьму собі дружину, щоб варила борщ, супи…
Не дурний я гнути спину, бо я … той… не для сапи.
В мене все ж таки освіта, хоч середня, але є.
Хочу ще побачить світа, а у батьків гроші є.
“ Географію, англійську треба знати”,- хтось верзе.
Мене батько й на машині до базару довезе.
Ну, а там з усього світу – і для тіла, й для душі,
Нащо вам усім освіта?
Нащо голову сушить?
Другий.
Я теж зовсім не журюся і нічого не боюся…
От від`їмся, відісплюся, і, напевно, оженюся.
Як то добре, що вже школу накінець закінчу в строк.
Вихователі ніколи не потащать на урок.
І не будуть мене лаять, що не хочу я читать,
Буду я спокійно жити, до обіду буду спать.
Ведучий. Так, з такими мріями ви просите все життя!
Перший.
А якщо серйозно, …то
Професій безліч є цікавих,
Але свою обрати як?
Щоб добре діло й добра слава?
І я собі міркую так:
Потрібно лікувать хвороби,
Водить у космос кораблі,
Та я із роду хліборобів,
І родовід мій – від землі!
Другий.
Знайти своє , щоб серце стисло,
Щоб зрозумів – отут я весь.
Всім – жити чесно,
З правдою усюди не розминатись, а дружить,
А ремесло, як кажуть люди,
Нам за плечами не носить.
3. Ведучий. Так, мине зовсім небагато часу, і постане гостре та зовсім непросте питання вибору майбутньої професії. А як зробити правильний вибір? Як зорієнтуватися серед розмаїття професій та обрати ту єдину, яка принесе тобі самому задоволення та користь суспільству, державі? Щоб спробувати знайти відповідь на ці та інші питання, ми й зібралися сьогодні в цьому залі.
А консультації з цих питань нададуть наші гості – кращі випускники минулих років, яким спорт допоміг в житті та у виборі професії. Дозвольте познайомити вас, шановні друзі, з нашими гостями:
1) … – журналіст, ведуча спортивних новин; рік випуску 2011
2) … – капрал нової поліції; рік випуску 2012
3) … – артистка балету, тренер, працює в Катарі; рік випуску 2012
Перед питаннями до кожного з гостей – слайд-шоу з фотографій про нього, коли він був учнем.
Приблизні питання гостям: Як спорт допоміг вам у виборі майбутньої професії? Чи не шкодуєте ви зараз про свій вибір? Якби ви мали можливість повернути час назад, то на щоб звернули увагу, які пробіли усунули б у своїх знаннях? Що потрібно робити, щоб вдало здати ЗНО та вступити до вузу? Чи потрібно знати іноземну мову? тощо
Ведучий. Дякуємо, шановні гості, за ваші щирі, змістовні відповіді. Думаю, що інформація, якою ви з нами поділилися, буде цікавою й корисною.
1. Вікторина «Все профессии нужны, все профессии важны»
2. Ми на заході з поля повертались,
І зрілим житом стиглий вітер пах,
У кожного обвітрено качалась
За плечима сорочка на граблях.
- Назвіть професію людини, що написала ці вірші. (Поет)
3. Моя професія на перший погляд може здатися легкою, але від неї залежить робота цілого колективу. Ця професія вимагає постійного руху та міцних нервів. Не завжди мене знають в обличчя, тому що частіше зустрічаються з моєю спиною. - Назвіть мою професію. (Диригент)
4. Що спільного у комп*ютера із сучасною коровою? (Професія людини, що їх обслуговує – оператор, оператор машинного доїння)
5. Перед ким всі люди знімають шапки?(Перед перукарем.)
6. Хто занурюється в роботу з головою? (Водолаз, а ще і дресирувальник.)
7. Хто горить на роботі? (Пожежні.)
8. Хто працює зі смаком? (Дегустатори.)
9. Хто працює граючись? (Актори, музиканти-виконавці.)
10. Людина, що працює з напругою, - це ... Хто? (Електрик.)
11. «Звірячий» доктор - це... Хто?
(Ветеринар.)
12. Кльовий професіонал - це... Хто? (Рибалка.)
13. Залицяльник за деревами - це... Хто? (Садівник)
14. Реаніматор машини - це... Хто? (Автомеханік.)
15. Професійний підказувач - це... Хто? (Суфлер.)
16. Хто шукає позитивне у злочині і негативне у покаранні? (Адвокат.)
17. Представники якої професії весь час задають молодим людям питання, на які самі знають відповіді? (Вчителі.)
18. Кого поетично називають лоцманами книжкового моря? (Бібліотекарів.)
19. Як називають професіонала, який піде з вами в магазин і за ваші гроші купить вам те, що завжди хотів купити собі? (Стиліст.)
20. Назвіть єдиного фахівця, який вміє розбирати каракулі лікарів. (Аптекар.)
21. Хто безкарно розпилює жінок навпіл? (Фокусник.)
22. Сидить дід, у сто шуб одягнений, хто пробігає повз нього, у того він шубу відбирає. (Гардеробник.)
23. Представників якоїсь поважної професії часто погрожують здати на мило?
(Спортивних суддів.)
24. Яка шанована професія дала назву сорту вареної ковбаси?
(Доктор. Докторська ковбаса.)
25. Є такий анекдот. Приходить цей професіонал до піаністу подивитися на новий рояль і каже: «Незручна клавіатура - 84 клавіші, половина функціональних, жодна не підписана, хоча... натискаються клавіші Shift дійсно оригінально». Хто цей професіонал, і які оригінальні клавіші йому сподобалися?
(Це програміст. А сподобалися йому педалі рояля.)
4. Ведучий: (Слайд 3) Вибір професії - надзвичайно важливий і відповідальний крок у житті кожної людини: відповідальний не лише перед самим собою, а й перед іншими людьми. Всім нам доводилося не раз зустрічатися з неуважним лікарем, чиновником, грубим продавцем, некомпетентним бухгалтером чи секретарем. Ми обурювалися, ображалися, критикували. А спробуймо поставити питання «чому?» і дати на нього відповідь. Якщо від природи замкнута людина, що неправильно обрала свою професію, змушена цілий день спілкуватися, проявляти увагу та турботу до клієнтів або, навпаки, рухлива людина годинами виконує монотонну «паперову роботу», то вже з ранку вони відчувають втому й роздратування, а до вечора обридла робота настільки вимотує, що в душі не залишиться нічого, окрім ниючої знемоги…
- Я дуже не хочу, щоб така неприємність сталася з вами, нашими учнями, тому зараз ми розглянемо формулу вибору професії.
- Питання: що буде, якщо ширину актової зали помножити на її довжину? (Площа актової зали)
- А що буде, якщо поставити знак «плюс» між поняттями ХОЧУ МОЖУ ПОТРІБНО? (Слайд 4). Я відкрию вам секрет: вийде правильний вибір професії. (Слайд 5)
- Як пояснити цю формулу? У ній всього три величини:
хочу - це все, що мені подобається, до чого лежить душа;
можу - це все, що мені по силам, за здібностями;
треба - це все, що потрібно для суспільства, країни.
Співвідношення між «хочу» і «можу» - у ваших руках. Якщо у людини є мрія і вона твердо йде до своєї мети, вона обов'язково її досягне. Але для цього потрібно розібратися в собі, дізнатися свої сильні і слабкі сторони, свої здібності і недоліки.
5. Тестування.
Ведучий. Може бути, трохи розібратися в собі вам допоможе жартівливий тест з геометричними фігурами. Мені потрібні три добровольці.
Три старшокласники виходять і на закріплених великих аркушах малюють маркерами фігури Слайд 6 Використовуючи три геометричні фігури - трикутник, коло, квадрат, намалюйте чоловічка, що складається з 10 елементів. Повинні бути використані всі три види фігур. Якість малюнка не має значення. Якщо намальовані зайві елементи - їх треба закреслити, якщо їх не вистачає - домалювати відсутні. Час виконання - 30 с.
(Діти малюють фігурки.)
Тепер підрахуйте кількість трикутників.
(Діти виконують завдання.)
А тепер слухайте ключ до тесту.
Перший тип: 6-8 трикутників - тип керівника, хороші викладачі. Яскраво виражене прагнення до лідерства, добре розбираються в людях, працюють з інформацією.
Другий тип: 5 трикутників. Відповідальний виконавець, хороші організаторські здібності. Професіонал, до дрібниць продумує свою діяльність.
Третій тип: 4 трикутника. Різноманітність інтересів і талантів. Схильність до індивідуальної роботи.
Четвертий тип: 3 трикутника. Тип вченого. Раціональний, об'єктивний, легко переключається з одного виду діяльності на інший.
П'ятий тип: 2 трикутника. Інтерес до мистецтва і людині. Тонко відчуває все нове і незвичайне.
Шостий тип: 1 трикутник. Винахідник, конструктор, художник. Володіє багатою уявою.
Звичайно, цей тест не відображає все різноманіття ваших талантів. Але, може бути, він допоможе вам замислитися про себе, про свої можливостях і здібності і почати розвивати ці здібності. У кінцевому підсумку це допоможе вам у виборі життєвого шляху. В понеділок на перерві всі бажаючі зможуть пройти тест на ІУ поверсі.
7. Ведучий: У світі багато професій. Щоб не заплутатися в них, фахівці об'єднують їх у великі класи, групи. Всі професії об'єднують в п'ять великих груп, типів.
Перегляд презентації
Слайд 7 Перший тип: людина - природа. Люди цих професій мають справу з живою і неживою природою (ветеринар, агроном, гідролог, вівчар, механізатор, тракторист). Для них характерний загальний предмет праці - тварини і рослини, грунт і повітряне середовище.
Слайд 8 Другий тип: людина - техніка. Це можуть бути льотчики, водії, матроси, токарі, слюсарі та інші професії, які використовують технічні пристрої.
Слайд 9 Третій тип: людина - людина. Предметом праці у цій професії є інша людина, а характерною рисою діяльності - вплив на інших людей. До такого типу професій належать учитель, лікар, журналіст, продавець.
Слайд 10 Четвертий тип: людина - знакова система. Фахівці такого типу використовують в своїй праці різні знаки: усна і письмова мова, цифри, хімічні та фізичні символи, ноти, схеми, карти, графіки, малюнки, дорожні знаки і т. п. Це бухгалтери, учені, люди, що працюють в лабораторіях, наукових центрах.
Слайд 11 П'ятий тип: людина - художній образ. Людей цього типу відрізняє наявність живого образного мислення, художня фантазія, талант. Це музиканти, художники, актори, дизайнери та ін
Щоб не помилитися у виборі професії, потрібно врахувати свої психологічні особливості, здібності, фізичні можливості.
8. Ведучий. Вибір професії - це дуже важлива подія в житті кожної людини. Але яку б професію ви не вибрали, вам завжди знадобляться знання, отримані в школі. Тому постарайтеся вже зараз визначити область ваших інтересів, більше читайте, набирайтеся досвіду та знань. Вибір професії – це справа не одного дня. Сьогодні ми зробили початок, а вдалий вибір залежить від вас. А щоб було легше його зробити, психологи розробили «Алгоритм професійного самовизначення», де пропонуються поради щодо вибору професії і визначені основні помилки. (СЛАЙД 12, а за ним 13)
Алгоритм професійного самовизначення
Пам`ятка старшокласникам
Знайти своє покликання – джерело щастя.
1. Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння й працевлаштування.
2. Шукати якнайбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які їх представлять.
3. Вислухати думку батьків, тренерів, учителів, друзів, проаналізувати їх.
4.Скласти список суттєвих можливостей професій ( наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня тощо ) і проаналізувати його відносно своєї мети, очікувань, мрій.
5. Визначити фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної з професій.
6. Звернутися до психолога з проханням визначити ( дослідити ) інтереси, здібності, темперамент, особливості пам`яті, уяви тощо.
7. Прислухатись до своїх відчуттів, інтуїції.
8. “Приміряти” кожну з професій. Порівняти, зважити всі “ плюси ” і “мінуси ”.
9. Зробити вибір.
10. Упевнено йти до мети.
Професійних вам успіхів і досягнень!
Основні помилки у виборі професії:
1.Поділ на “престижні” й ” непрестижні ”.
2.Ототожнення навчального предмета з професією.
3. Перенесення ставлення до людини (наприклад, до вчителя, тренера) на професію.
4. Вибір під чиїмось впливом.
5. Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.
6. Вибір під впливом певних обставин.
7. Думки про легке життя.
9. Ведучий: А зараз за мотивами давньої притчи ми з вами проведемо досвід. Слайд 14
Однажды один мудрец, находясь в кругу своих учеников, наполнил до краев большой стеклянный сосуд крупными камнями.
Сделав это, мудрец спросил у учеников – а полон ли этот сосуд? Ученики ответили, что сосуд полон.
Затем Учитель взял мешочек с мелкими камушками, высыпал камушки в сосуд и легонько встряхнул его несколько раз. Камушки оказались в промежутках между крупными камнями и заполнили их. Мудрец опять спросил у учеников – а теперь сосуд полон? Ученики снова подтвердили его слова — да, сосуд полон.
И, наконец, мудрец налил в стеклянный сосуд воду. И вода заполнила все оставшиеся промежутки между камнями в сосуде.
«А теперь, — вновь обратился Учитель к своим ученикам,- мне бы хотелось, чтобы вы в этом сосуде смогли распознать свою жизнь!
Крупные камни представляют собой самые важные и необходимые вещи в нашей жизни: это наша семья, любимый человек, работа, наше здоровье — все то, что, даже не смотря на отсутствие всего остального, сможет наполнить нашу жизнь.
Мелкие камушки олицетворяют собой уже менее важные вещи, как например, , наши квартира или дом, наша машина.
Ну, а вода символизирует собой повседневную суету и прочие жизненные мелочи, которые, как и сама вода бістро утекают. Поэтому, если вы вначале нальете в свой жизненный сосуд воды, то в нем уже не найдется места для крупных камней.
Так вот и получается, если мы всю свою жизненную энергию израсходуем на кучу мелких вещей, то для крупных вещей ничего уже не останется. Поэтому, давайте обращать свое внимание только на важные вещи!Давайте следить за своими крупными камнями — ведь только они ценны, а все остальное — только лишь вода…
СЛАЙД 15
10. Тому що життя – це… Демонстрація відео-кліпу (в цьому роліку, відзнятому заздалегідь акторами виступили працівники нашого закладу освіти)
Психолог: Ким би не стали ви, наші діти, яку бпрофесію ви не обрали, виростіть і станьте справжніми людьми, бо життя у нас одне, життя – це…
М. Я.: Життя – це можливість, Скористайся нею.
А.В.: Життя – це виклик, Прийми його.
О.С.: Життя – це краса, Милуйся нею!
ЛЛЛ: Життя – це повинність Твоя насущна, Виконай її. Життя – це гра, Стань гравцем!
Б.: Життя – це багатство, Не розтрать його.
Лікар: Життя – це кохання, Насолоджуйся ним сповна.
В.Є.: Життя – це таємниця, Пізнай її.
К.: Життя – це випробування, Побори все.
А.Й.: Життя – це пісня, Доспівай її до кінця.
Тренер.: Життя – це боротьба, Стань борцем.
К.С: Життя – це прірва невідомого, Ступи в неї не боячись.
Т.І.: Життя – це фортуна, Шукай цю мить.
Директор: Життя таке чудове, Не згуби його, Це твоє життя, Борись за нього!
Профорієнтаційна робота
Якщо професія стає способом життя,
то ремесло перетворюється на мистецтво
(Ілля Шевельов)
У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками.
Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити?
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності.
Прагнення «знайти себе», стати «самим собою», індивідуальністю – неодмінна ознака юності.
Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Обираючи професію, стараємося зважити всі «за» і «проти» того чи іншого заняття, що приваблює, «приміряти його на себе».
Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.
«Ким ви працюєте?» - це чи найперше запитання, яке ставлять під час знайомства будь якій дорослій людині. «Ким працюють твої мама й тато?» - цікавляться навіть діти. І це не випадково, адже професія – одна з найважливіших характеристик людини.
Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» і «спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності.
Наприклад, вона лікар за професією, хірург за спеціальністю, він за професією будівельник, а за спеціальністю може бути бетонником, арматурником, зварювальником, кранівником тощо.
Мрія й реальність – як їх поєднати? Як не помилитись у виборі своєї дороги, щоб бути щасливим у праці?
Ці проблеми ми з вами маємо розв’язувати сьогодні. Спробуємо вирішити, що ж має обиратися: людина для професії чи професія для людини?
У світі існує близько 50 тисяч професій. Деякі з них – лікар, учитель, продавець – знайомі всім, деякі існують тільки в великих містах; а представників інших дуже мало (наприклад суфлерів). Кожна професія унікальна по-своєму.
Залежно від того, з ким (чим) працює людина, професії діляться на п’ять груп:
1) людина – природа (городник, ветеринар, агроном);
2) людина – техніка (електрик, слюсар, водій);
3) людина – знакові системи (програміст, секретар);
4) людина – людина (лікар, учитель, продавець);
5) людина – художній образ (актор, художник).
Вибір професії базується на трьох «китах»: ХОЧУ!МОЖУ!ТРЕБА!
Які професії зараз найпопулярніші? Як ви вважаєте, чому вони стали престижними?
Вибір професії – одне з найбільш відповідальних рішень, які приймає людина у житті. Звичайно можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти зрозумієш, що це справа не твоя, а можна через декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак час буде втрачено, та й розчаруваннянеминуче … Вибір професії, як і будь-який вибір – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідностівраховувати різноманітні фактори. Є такий вираз: «Щастя-це коли ранкомхочеться йти на роботу, а після роботи – додому».
Відколи живе людство - існує і проблема вибору занять, трудової діяльності, професійної кар’єри. Слово «професія» виникло наЗемлі як найвище, найдосконаліше творіння природи, підтверджують найдавніші пам'ятки, знайдені археологами, лінгвістами та істориками. Свідоцтво про рольусвідомленого вибору професійної сфери діяльності ми знаходимонавіть у Новому заповіті (послання св. апостола Павла до римлян 12.6,7,8): «Імама єно різні дари, згідно з благодаттю, даною нам. Коли пророцтво - то виконуй йод в міру віри, а коли служіння - будь на служінні, коли вчитель - на навчанні, коли утішитель - на потішанні, хто подає - у простоті, хто головує - то з пильністю, хто милосердствує - то з привітністю!» З різних історичних пам'яток відомо, що процес формування суспільних відносин супроводжувався розвитком ремесел, занять, появою різних професій. Відповідно виникали і проблеми з вибором їх, перші прояви невідповідності професії, справі, уподобанням. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості. Ще відомий давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.) говорив: «Пізнай себе і роби свою справу».
Профорієнтацйна робота
Профорієнтацйна робота– це роботаз учнями щодо озброєння підлітків визначеною сукупністю знань про соціально-економічні і психофізіологічні особливості різних професій, умов правильного вибору однієї з них, інформації про канали працевлаштування, вимог до прийому на роботу і т.д. Це напрям роботи, в якому систематизуються відомості про зміст та перспективи сучасних професій, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, стан та потреби ринку праці.
У педагогічних дослідженнях розглядається формування інтересу до вибору професії через комплекс компонентів. Так за дослідженням М.Левітова,–ці компоненти поєднано в три групи:
1.мотиваційні компоненти, в яких відбивається оцінка професії, її суспільна значущість;
2.компоненти підготовки до трудової діяльності—знання, вміння, навички;
3.індивідуально-психологічні особливості мислення.
Мотиваційний компонентвизначається моральними якостями та функціональними властивостями особистості, а також характером трудової діяльності, готовність до якої формується. Мотиваційний компонент має складну динамічну структуру, складові частини якої певним чином супідрядні, взаємозалежні та взаємообумовлені. До складу мотиваційного компоненту, що відбиває зміни в потребово-мотиваційній сфері особистості, входять відповідні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, інтереси, прихильності та установки.
Головне місце в структурі мотиваційного компоненту посідають мотиви навчально-виховної діяльності, оскільки всі інші складові виконують спонукальну функцію, що активізує цю діяльність, а мотиви інтегрують їх прояв.
Допрофесійного компонентувходять знання про професії даної галузі; спеціальні знання, вміння, навички; досвід трудової діяльності, набутий у процесі трудової підготовки.
Допсихологічного компонентувключено індивідуально-психологічні, психічні та характерологічні особливості особистості, які виступають передумовами успішного оволодіння обраним видом трудової діяльності.
Профорієнтаційну роботу можна починати проводити у 9 класі.Вважаю, що звернутися до такої роботи можна вивчаючи пошукові системи Інтернету. Для цього формулюється ціль дослідження, його мета і напрямки.
Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.
Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.
Компонентами профорієнтаційної роботи є
· професійна інформація,
· професійна діагностика,
· професійна консультація,
· професійний відбір,
· професійна адаптація.
Професійна інформація
- психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред'являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.
Професійна діагностика
- система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.
Професійна консультація
- надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Вона має на меті й навчання учнів прийомам самооцінки своїх якостей з метою з'ясування їх відповідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді вони годяться для такої роботи. Для відповіді на це питання вони мають знати вимоги професії до людини, яка її обрала. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.
Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, допомагали їм у цьому. До професійної консультації залучають і медичних працівників школи, які знають медичні протипоказання стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.
Професійний відбір
- система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. Здійснюють його навчальні заклади, висуваючи до вступників конкретні вимоги, або установи, які приймають випускників на роботу. На цьому етапі важлива роз'яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомити необхідність роботи над собою задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності.
Професійна адаптація
- процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. її здійснюють на стадії оволодіння учнем професією. Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та виробничого оточення. Професійна адаптація відбувається разом із суспільною адаптацією.
Етапи профорієнтаційної роботи
У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:
а) початковий (пропедевтичний) етап. Метою його є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;
б) пізнавально-пошуковий (5-7 класи) етап. Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах;
в) базовий (визначальний) (8-9, 8-12 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.
Профорієнтаційну роботу в школі здійснюють учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педагогічні працівники, фахівці різних галузей виробництва.
У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.
Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.
Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї, що дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.
Серед використовуваних класними керівниками форм такої роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи.
Професіограма
Для ефективного інформування учнів про певну професію використовують її професіограму, що передбачає розкриття таких питань:
1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особливостей праці.)
2. Яка ефективність і мета роботи?
3. Що є предметом праці?
4. У який спосіб виконується робота?
5. На основі чого вона здійснюється?
6. Які критерії оцінки результатів праці?
7. Яка кваліфікація потрібна для роботи?
8. За допомогою яких засобів виконується робота?
9. В яких умовах виконується робота?
10. Яка організація праці?
11. Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготовляє?)
12. Яка інтенсивність праці?
13. Які моменти небезпеки та відповідальності трапляються в процесі роботи?
14. Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнання.)
15. Які вимоги і обмеження характерні для роботи?
Успішність професійного самовизначення старшокласників залежить від сформованості їх ціннісної орієнтації, життєвих ідеалів у професійній сфері. В кожній сфері професійної діяльності можна з'ясувати особистісні ідеали з метою допомогти молоді утвердитися на власному життєвому і професійному шляху.
Ця методика вибудовується на принципах пізнавальної і творчої самореалізації особистості, що сприяє формуванню професійної орієнтації учнів. Відповідно до неї кожен учень протягом року обирає власний ідеал творчої самореалізації, готує міні-урок для однокласників, проводячи його за таким планом:
1. Визначити, про яку сферу професійної діяльності буде йтися.
2. Зіставити свої інтереси з рисами обраного ідеалу професіонала: чому обрано саме цю особистість, чим вона є привабливою, близькою.
3. Стисло розповісти про найцікавіші події на життєвому шляху цієї особистості.
4. Акцентувати увагу на тому, як ця творча особистість досягла висот у своїй діяльності.
б. Продемонструвати вражаючий фрагмент твору, винаходу (поставити музичний запис, накреслити на дошці схему пристрою, показати копію картини тощо).
6. Дати творче завдання учням класу (організувати гру, відгадати загадку, розв'язати кросворд тощо).
7. Відповісти на поставлені учнями запитання.
8. Отримати оцінку.
Оцінку за урок учні та вчителі визначають спільно. Вона має ґрунтуватися на таких показниках: а) відповідність особистості певній професійній орієнтації; б) рівень підготовленості матеріалу; в) вміння донести матеріал до слухачів; г) рівень цікавості творчих завдань, запитань тощо.
Така методика активізує мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, ціле утворювальні, операційно-результативні та емоційно-почуттєві компоненти діяльності особистості.
Під час орієнтації учнів на конкретну професію можливі такі помилки: поділ професій на "престижні" й "непрестижні"; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини - представника професії на саму професію; вибір професії під чиїмсь впливом; застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.
Складові діяльності із профорієнтації:
розробка класних годин, рольових ігор;
тренінгові заняття з учнями;
елективні курси.
Основні форми профорієнтаційної діяльності:
дискусії;
тренінги;
круглі столи;
робота з батьками;
робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;
виставки-перегляди;
екскурсії.
Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.
Аспекти системи профорієнтації:
ü соціальний;
економічний;
психолого-педагогічний;
медико-фізіологічний.
Соціальний аспектполягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.
— це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).
Психологічний аспектполягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний - пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.
Медико-фізіологічний аспектпередбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.
Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:
1–4 класи:формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;
5–7 класи:розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;
8–9 класи:уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;
Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів (пізнавальній, суспільно корисній, комунікативній, ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»).
Відповідальними за профорієнтаційну роботу в школах є директор закладу. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку вчителі-предметники.
Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводять психологи, а за їхньої відсутності — класний керівник.
На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.
складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;
організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;
здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);
допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;
організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;
організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства;
проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;
організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.
Учителі-предметники:
сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;
забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;
сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;
проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;
адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.
НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Одним із напрямів профорієнтаційної роботи є профілізація третього ступеня загальноосвітньої школи, реалізація якої, у свою чергу, викликала необхідність уведення додаткових новацій у шкільну практику.
уведення курсів на вибір у рамках допрофільної підготовки;
організація інформаційної роботи й профільної орієнтації старшокласників з підготовки до вибору профілю навчання;
зміна порядку й процедури проведення атестації учнів, що закінчують другий ступінь основної школи;
ü побудова рейтингової оцінки учня, який вступає до профільної школи, що включає обов’язкові іспити, екзамени з вибору (який відповідає обраному профілю). Усе це є портфелем індивідуальних досягнень — «портфоліо».
Професійне самовизначенняпідлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.
Професійна самосвідомість— це система уявлень особистості щодо майбутнього освітнього шляху. І мета роботи психолога полягає у створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.
Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.
Мета цього напряму— створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Це допоможе в майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.
Діагностичний напрям
Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить:
самопізнання, дослідження школярем своїх якостей;
оцінка учнем своїх можливостей, визначення ступеня виразності тих або інших професійно важливих якостей, що зумовлюють подальший освітній шлях.
Консультаційний напрям
Це сприяння ґрунтується на врахуванні мотивів людини, її інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.
Навчальний (або формуючий) напрям
Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:
світ професій;
свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.
На спеціально організованих заняттях учні навчаються компетенції в сфері професійного самовизначення як загальної соціальної компетенції.
Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:
достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе зробити обґрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це активність, яку самостійно проявляє школяр, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов’язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;
ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати школяру досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості.
наявність в учня професійно обґрунтованого плану.
Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.
Висновки
Вибір майбутньої професії - це серйозний крок, який випускники роблять на підставі інформації, отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей. Вступ до вищого навчального закладу є для них важливим життєвим проектом, над яким майбутні абітурієнти працюють разом з вчителями та батьками.
Звертаю увагу на три напрямки формування у старшокласників інтересу до професії:
· ознайомленняз характером та особливостями різних професій і спеціальностей. Це можливо здійснити тільки в процесі навчання, коли учні знайомляться з різними видами праці.
·практичне спрямуваннястаршокласників на вибір професії, коли учні особисто переконуються в правильності свого вибору.
· створення умовдля оволодіння задатками трудових спеціальностей допомагає старшокласникам оволодіти практичними вміннями та навичками в тій або іншій галузі, дозволяє учням виявити свої творчі здібності.
З метою формування в учнів професійного самовизначення потрібна система науково-практичної діяльності школи, сім'ї, підприємств, ПТУ, профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією. Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії — це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі.
Робота з профорієнтації школярів повинна бути диференційованою, проводитися виходячи з особистісних особливостей учнів. З учнями, в яких склався професійний намір, що проявляється у виборі конкретної професії, доцільно проводити роботу із закріплення їх профнамірів шляхом поглиблення й розширення знань про обрану професію. Школярів, у яких менш виражені професійні наміри, що виявляється в коливаннях, зміні інтересів, необхідно широко знайомити із професіями, сферами людської діяльності, галузями економіки та ІТ.
Заняття Світ цікавих професій.docx
Коментарi